За межами дзвоноподібної кривої
У 1983 році психолог Говард Гарднер стверджував, що традиційний тест на IQ був занадто вузьким, зосереджуючись лише на логічних та лінгвістичних навичках. Він запропонував ідею, що людський інтелект насправді складається з кількох окремих «модальностей». Хоча ця теорія є суперечливою серед психометристів, які вірять у єдиний «загальний інтелект» (g), вона мала величезний вплив на освіту.
Вісім модальностей
- Лінгвістичний інтелект: чутливість до усної та письмової мови; здатність вивчати мови та використовувати мову для досягнення цілей (письменники, юристи).
- Логіко-математичний інтелект: здатність логічно аналізувати проблеми, виконувати математичні операції та досліджувати питання науково (вчені, бухгалтери).
- Музичний інтелект: навички виконання, композиції та оцінки музичних патернів (композитори, музиканти).
- Тілесно-кінестетичний інтелект: потенціал використання всього тіла або його частин для вирішення проблем чи створення продуктів (спортсмени, хірурги).
- Просторовий інтелект: потенціал розпізнавання та маніпулювання патернами великого простору та більш обмежених ділянок (архітектори, пілоти).
- Міжособистісний інтелект: здатність розуміти наміри, мотивації та бажання інших людей (продавці, вчителі).
- Внутрішньоособистісний інтелект: здатність розуміти себе, власні почуття, страхи та мотивації (філософи, психологи).
- Натуралістичний інтелект: здатність ідентифікувати та класифікувати численні види флори та фауни (біологи, шеф-кухарі).
Дискусія: таланти проти інтелекту
Основна психометрика зазвичай розглядає це як «таланти» або «риси особистості», а не як фундаментальні інтелекти. Вони вказують на те, що люди, які мають високі бали з математики, також, як правило, мають високі бали з вербальних тестів — явище, відоме як «позитивне різноманіття», яке підтримує ідею загального фактора інтелекту (g).